Про цифрове піратство та про розвиток ринку програмного забезпечення в Україні — інтерв'ю з Ганною Боднарчук, директором ТОВ «СОФТКЕЙ ЮА»

SOFTKEY UA

В Україні не вдалося змінити ставлення громадян до цифрового піратства. Незважаючи на серію законодавчих ініціатив і високої уваги до ринку з боку великих виробників програмного забезпечення, Україна продовжує залишатися країною з високим рівнем контрафакту і примарними надіями змінити цю ситуацію в доступному для огляду майбутньому. Про це Digital.Report розповіла директор супермаркету ліцензійного програмного забезпечення «СОФТКЕЙ ЮА» Ганна Боднарчук.

Digital.Report: Чи змінилася динаміка продажів ліцензійного ПЗ в Україні за останні три роки? Чи можна говорити про істотне попиті на легальний софт?

Ганна Боднарчук: Економічна ситуація в цілому і різке знецінення національної валюти зокрема, звичайно, не могли не вплинути на динаміку продажів ліцензійного ПЗ, особливо якщо врахувати той факт, що переважна більшість вендорів знаходиться не в Україні. Але при цьому не можна і сказати, що ринок помер, швидше за ситуацію можна описати так: рядовий користувач ще більше рахує гроші і відкладає покупку ліцензійних програм на потім, більше цікавиться ціною, ніж брендом, використовує безкоштовні аналоги. Комерційний і державний сектори, навпаки, активно почали переходити на легальний софт, про що можна судити, наприклад, за кількістю запитів на тендерних майданчиках.

Без відповідних законів і їх виконання ми ще довго будемо спостерігати показник піратства на рівні 90%+.

Чи змінюється частка продажів коробкових продуктів в порівнянні з цифровими (ключами)? Через скільки років можна прогнозувати 100% перехід на цифрові продажу?

Так, частка коробкових продуктів постійно падає, але тут є нюанси. Тренд в логістиці диктує не тільки користувач або розробник, він також залежить від законодавства країни. Можливість придбати цифрові коди присутній практично у всіх вендорів, а от необхідність компанії в отриманні друкованого сертифіката поки ще не виключена в Україні, а це вимагає додаткових витрат. Так що повністю перехід на електронні ключі трапиться в той рік, коли буде змінено законодавство. До речі, «коробки» багато вендорів використовують тепер тільки для роздрібу в якості маркетингового інструменту – видима присутність бренду на полицях в магазині.

Що, на ваш погляд, стимулює споживання легального ПЗ: якість ліцензійних програм і їх підтримка або практика переслідування користувачів контрафактних копій? Наприклад, Microsoft практикує юридична залякування піратів.

Найкраще в нашій країні, на жаль, працює «чарівний пендель». Без відповідних законів і їх виконання, ми ще довго будемо спостерігати показник піратства на рівні 90%+.

Чи вдалося в Україні змінити ставлення до цифрового піратства? Які проблеми ви, як дистриб'ютор легального контента, бачите на ринку?

Ні, ставлення до цифрового піратства, особливо на побутовому рівні, змінити практично не вдалося. Як я вже говорила, найголовніша проблема – це відсутність відповідних законів і контролю з боку держави, яке не захищає сьогодні авторське право. Також відзначу бездіяльність з боку більшості вендорів, які не захищають себе, – вони ясно розуміють, що при відсутності регулятора витратять більше сил, ніж отримають від цього вигоду.

Вендори не захищають себе через відсутність регулятора.

Яким шляхом в Україні потрібно боротися з цифровим піратством: через якість легального продукту і його доступність або через законодавчі обмеження?

Я думаю тут потрібен комплекс заходів від держави і вендорів. Про роль держави вже розповіла, а вендорам варто пильніше подивитися на ситуацію в країні і скорегувати свої ліцензійну і цінову політики.

Чи діють для України локальні ціни на цифрові продукти і ПЗ, чи бачите ви необхідність зниження вартість імпортних продуктів? Який середній чек в вашому магазині?

Так, багато вендори працюють за єдиним європейським прайсу, але зі спеціальним Дискаунт для тієї чи іншої країни, Україна – не виняток. Наприклад, Dr.Web, Eset, , «1С-Бітрікс», Abbyy використовують фіксований прайс у гривні з плавним підвищенням цін не частіше, ніж раз на квартал /півроку. Kaspersky для України використовує спеціальну знижку для нашого ринку. Інші продукти наш користувач купує в гривні, але за курсом, який сьогодні показує не найкращу динаміку.

Зниження ціни на 50% в «чорну п'ятницю» показало, що попит на легальний софт великий.

Експеримент з глобальним зниженням ціни на 50% в «чорну п'ятницю», яку підтримали одиниці розробників, показав, що попит на легальний софт великий. Але ціну в 100% гаманець українського користувача не витримує. Виходячи з цього, можу сказати, що якщо знизити ціну в 2 рази на всі продукти, то попит зросте в рази. Питання скоріше до вендорів, чи готові вони на експеримент?

Яка частка сьогодні на ринку ПО українських розробок і рішень? Чи є необхідність у збільшенні відсотка вітчизняного продукту або немає ніякої різниці, де було створено програмне рішення?

Українських продуктів в нашому каталозі одиниці, загальний обсяг продажів близько 1%, не більше. Питання не в країні розробки, а в тому, наскільки адаптований продукт до наших реалій і завдань користувача. Поки українські розробники вважають за краще працювати на західному ринку, і їх можна зрозуміти.

Читайте також:

  • Як отримати максимальну конверсію на сайті: досвід супермаркету ліцензійного та апаратного забезпечення Softkey.ua
    Как получить максимальную конверсию на сайте: опыт супермаркета лицензионного и аппаратного обеспечения Softkey.ua

    Трохи більше року потому «в двадцять рук» і за два тижні команда Softkey.ua запустила свій новий сайт на платформі «Бітрікс: Управління сайтом», розмістила для старту ключові картки ПЗ з описом, підключила блок логістики і включила контекстну рекламу. Ганна Бондарчук, директор ТОВ «СОФТКЕЙ ЮА», розповідає, як вдалося впоратися з таким проектом в дуже стислі терміни; яким сайт компанії став через рік; як сучасний сайт справляється з поставленими завданнями.

    Читати далі
  • Перерва на неробство, або як боротися з поглиначами часу в офісі?
    Перерыв на безделье, или как бороться с поглотителями времени в офисе?

    Буває, зайдеш на хвилинку в Інтернет, а потім все як у тумані. Почитав про перипетії особистого життя селебріті, подивився в соцмережі фотоальбом одногрупника з дитсадка, ознайомився з особливостями клімату в Вануату. Глядь – а декількох годин наче й не було. Але добре, якщо це відбувається в особистий час людини, яке він вільний тринькати на свій розсуд. А якщо час оплачує роботодавець, маючи на увазі, що за зарплату співробітник буде укладати вигідні угоди, а не коментувати відео про невгамовних панд?

    Читати далі