Про цифрове піратство та про розвиток ринку програмного забезпечення в Україні — інтерв'ю з Ганною Боднарчук, директором ТОВ «СОФТКЕЙ ЮА»

SOFTKEY UA

В Україні не вдалося змінити ставлення громадян до цифрового піратства. Незважаючи на серію законодавчих ініціатив і високої уваги до ринку з боку великих виробників програмного забезпечення, Україна продовжує залишатися країною з високим рівнем контрафакту і примарними надіями змінити цю ситуацію в доступному для огляду майбутньому. Про це Digital.Report розповіла директор супермаркету ліцензійного програмного забезпечення «СОФТКЕЙ ЮА» Ганна Боднарчук.

Digital.Report: Чи змінилася динаміка продажів ліцензійного ПЗ в Україні за останні три роки? Чи можна говорити про істотне попиті на легальний софт?

Ганна Боднарчук: Економічна ситуація в цілому і різке знецінення національної валюти зокрема, звичайно, не могли не вплинути на динаміку продажів ліцензійного ПЗ, особливо якщо врахувати той факт, що переважна більшість вендорів знаходиться не в Україні. Але при цьому не можна і сказати, що ринок помер, швидше за ситуацію можна описати так: рядовий користувач ще більше рахує гроші і відкладає покупку ліцензійних програм на потім, більше цікавиться ціною, ніж брендом, використовує безкоштовні аналоги. Комерційний і державний сектори, навпаки, активно почали переходити на легальний софт, про що можна судити, наприклад, за кількістю запитів на тендерних майданчиках.

Без відповідних законів і їх виконання ми ще довго будемо спостерігати показник піратства на рівні 90%+.

Чи змінюється частка продажів коробкових продуктів в порівнянні з цифровими (ключами)? Через скільки років можна прогнозувати 100% перехід на цифрові продажу?

Так, частка коробкових продуктів постійно падає, але тут є нюанси. Тренд в логістиці диктує не тільки користувач або розробник, він також залежить від законодавства країни. Можливість придбати цифрові коди присутній практично у всіх вендорів, а от необхідність компанії в отриманні друкованого сертифіката поки ще не виключена в Україні, а це вимагає додаткових витрат. Так що повністю перехід на електронні ключі трапиться в той рік, коли буде змінено законодавство. До речі, «коробки» багато вендорів використовують тепер тільки для роздрібу в якості маркетингового інструменту – видима присутність бренду на полицях в магазині.

Що, на ваш погляд, стимулює споживання легального ПЗ: якість ліцензійних програм і їх підтримка або практика переслідування користувачів контрафактних копій? Наприклад, Microsoft практикує юридична залякування піратів.

Найкраще в нашій країні, на жаль, працює «чарівний пендель». Без відповідних законів і їх виконання, ми ще довго будемо спостерігати показник піратства на рівні 90%+.

Чи вдалося в Україні змінити ставлення до цифрового піратства? Які проблеми ви, як дистриб'ютор легального контента, бачите на ринку?

Ні, ставлення до цифрового піратства, особливо на побутовому рівні, змінити практично не вдалося. Як я вже говорила, найголовніша проблема – це відсутність відповідних законів і контролю з боку держави, яке не захищає сьогодні авторське право. Також відзначу бездіяльність з боку більшості вендорів, які не захищають себе, – вони ясно розуміють, що при відсутності регулятора витратять більше сил, ніж отримають від цього вигоду.

Вендори не захищають себе через відсутність регулятора.

Яким шляхом в Україні потрібно боротися з цифровим піратством: через якість легального продукту і його доступність або через законодавчі обмеження?

Я думаю тут потрібен комплекс заходів від держави і вендорів. Про роль держави вже розповіла, а вендорам варто пильніше подивитися на ситуацію в країні і скорегувати свої ліцензійну і цінову політики.

Чи діють для України локальні ціни на цифрові продукти і ПЗ, чи бачите ви необхідність зниження вартість імпортних продуктів? Який середній чек в вашому магазині?

Так, багато вендори працюють за єдиним європейським прайсу, але зі спеціальним Дискаунт для тієї чи іншої країни, Україна – не виняток. Наприклад, Dr.Web, Eset, "1С:Підприємство", «Бітрікс», Abbyy використовують фіксований прайс у гривні з плавним підвищенням цін не частіше, ніж раз на квартал /півроку. Kaspersky для України використовує спеціальну знижку для нашого ринку. Інші продукти наш користувач купує в гривні, але за курсом, який сьогодні показує не найкращу динаміку.

Зниження ціни на 50% в «чорну п'ятницю» показало, що попит на легальний софт великий.

Експеримент з глобальним зниженням ціни на 50% в «чорну п'ятницю», яку підтримали одиниці розробників, показав, що попит на легальний софт великий. Але ціну в 100% гаманець українського користувача не витримує. Виходячи з цього, можу сказати, що якщо знизити ціну в 2 рази на всі продукти, то попит зросте в рази. Питання скоріше до вендорів, чи готові вони на експеримент?

Яка частка сьогодні на ринку ПО українських розробок і рішень? Чи є необхідність у збільшенні відсотка вітчизняного продукту або немає ніякої різниці, де було створено програмне рішення?

Українських продуктів в нашому каталозі одиниці, загальний обсяг продажів близько 1%, не більше. Питання не в країні розробки, а в тому, наскільки адаптований продукт до наших реалій і завдань користувача. Поки українські розробники вважають за краще працювати на західному ринку, і їх можна зрозуміти.

Читайте також:

  • Як захистити дитину від негативного впливу інтернет-мережі
    Как обезопасить ребенка от негативного влияния интернета

    Діти все більше часу проводять в своїх електронних гаджетах. Вони вчаться, виконують домашні завдання, грають, спілкуються. Що ж крім корисного функціоналу їх може очікувати в мережі? В першу чергу, це різні віруси та шкідливі програми. Також мережа просто рясніє різними сайтами, додатками або групами в соціальних мережах з небажаним контентом. Як же захистити юних користувачів від небажаних ресурсів?

    Читати далі
  • Усі можливості для комфортної роботи з дому.
    Все возможности для комфортной работы из дома.

    Зараз настали не самі легкі часи і доводиться пристосовуватися до нових умов роботи. Багато розробників програмного забезпечення пішли на зустріч користувачам та роблять вагомі знижки на свою продукцію, або взагалі роздають безкоштовні ліцензії.
    Тому ми вирішили зробити невеличкий огляд програмних продуктів (у тому числі акційних та безкоштовних), які найкраще підходять для віддаленої роботи.

    Читати далі